День Соборності України

 

         З метою  виховання в учнів глибокої поваги та любовi до Батькiвщини, нацiональної свiдомостi, людської гiдностi, почуття патріотизму  до Дня Соборності України, в ліцеї  проведено ряд заходів:

      - Години громадянського виховання:

«Єдність держави», «Ми всі – одна сім’я», «Свято Злуки», «Історія та сучасність рідного краю»;

-         - Тематичні виховні години:

«Захід, Схід – одна країна! Це соборна Україна», «День Соборності України», «Однині є єдина незалежна Українська народна Республіка»;

-        -  Виставка малюнків «Одна єдина соборна Україна»;

-         - Випуск інформаційної стіннівки «День Соборності України»;

-         - Тематична виставка у бібліотеці «Одна, єдина Україна»;

-       -   Квест-гра «Я люблю свою країну»;

-       -   Участь в районній онлайн-грі «Народознавчий калейдоскоп».

 

Акція "16 днів проти насильства"

      Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня  проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. 

    Період кампанії «16 днів проти насильства» охоплює важливі дати: 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок; 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом; 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством; 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями; 5 грудня – Міжнародний день волонтера; 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі; 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

   З метою створення безпечного освітнього середовища, запобігання  проявів булінгу в освітньому просторі, попередження насильства в сімї у  рамках Всеукраїнської акції в ліцеї проведено:виставку малюнків, плакатів «Світ без насильства», тематичну виставку у бібліотеці «16 днів проти насильства», випущено інформаційну стіннівку «Ми проти насилля»; анкетування «Насильство та його прояви в дитячому середовищі», презентацію проєктів «Ми проти насилля!», уроки доброти «Твори добро, бо ти людина», години спілкування, бесіди: «Червона стрічка», «СНІД – загроза людству», «СНІД: ми всі в групі ризику», «Профілактика  СНІДУ», «Ми проти насильства», «Права людини та попередження насильства», прийняли участь в онлайн заходах «Безпечне дитинство», Всеукраїнський урок права «Права людини», виховний захід «Що таке права і свободи людини».

День пам"яті жертв Голодомору

 

27 листопада- День пам"яті жертв Голодоморів

     Память - нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни.

     З метою вшанування пам"яті жертв Голодоморів та виховання в учнів ціннісного ставлення до держави, історичного минулого українського народу у ліцеї було проведено інформаційно-просвітницькі заходи. Тематична виставка у шкільній бібліотеці "І пам"яті свіча не згасне...", "Замордовані голодом", "Людської пам"яті мости", "Схилімо голови в скорботі".

     27 листопада діти долучилися до Всеукраїнської акції "Запали свічку".

Презентація "З бабусиної скрині"

      Упродовж багатьох століть український народ безупинно творив своє - культуру, побут, звичаї. Ми, українці, у цьому віті єдині та неповторні своєю мовою, традиціями, культурою.  Колись у кожній хаті була скриня. І в них бабусі зберігали все найдорожче, найрідніше їхньому серцю. 

      До Всеукраїнського Місячникашкільних  бібліоте, шкільною бібліотекою разом з учнями було офорилено презентацію "З бабусиної скрині".

19 жовтня – Всеукраїнський день відповідальності людини.

 Всеукраїнський День відповідальності людини – державне свято України, яке, починаючи з 2021 року, відзначатиметься щороку 19 жовтня у день народження Богдана Гаврилишина, автора «Декларації відповідальності людини». 

Метою відзначення є якісне перетворення українського суспільства у контексті розуміння та підвищення рівня відповідальності, а також вшанування пам’яті великого українця. Ініціатива встановлення Всеукраїнського дня відповідальності людини належить Фонду родини Богдана Гаврилишина.

Презентація до Всеукраїнського Дня відповідальності

День захисника і захисницьУкраїни

 День захисників і захисниць Украї́ни — державне свято України, що відзначається  14 жовтня  водночас зі святами Покрови Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва.
   Це свято вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу;  свято  пам'яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем виборювали право на незалежність рідної держави;  свято вдячності всім, хто захищав і захищає нашу рідну землю.
 До відзначення цієї дати у ліцеї було проведено
 Уроки патріотичного виховання:«Козаки – борці за волю, за щасливу рідну долю», «Де козак, там і слава», «Україна-країна нескорених», «Наші хлопці – козаки», віртуальна подорож «Козацькими стежками».
       Години спілкування: Ми – нащадки козаків», «Ми – діти козацького роду»,«З історії козацтва», «День захисників і захисниць України – історія свята», «Історія українського козацтва», виставка малюнків: «Душа українського народу», виставка-презентація «Слава Захисникам України!», «Воїни світла».

      Нехай патріотизм, сила волі та незламна віра у щасливе майбутнє рідної землі стануть нашими вірними друзями на все життя. Миру, добра і процвітання нашій країні.  Низький уклін,  велика дяка та вітання нашим Захисникам! 
СЛАВА УКРАЇНІ! Героям слава!

80-ті роковини трагедії Бабиного Яру

 

29 вересня   80-ті роковини трагедії Бабиного Яру 

      29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.

      Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричних лікарень та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів.

 29 вересня у закладі для учнів 5-11 класів  проведено Національний урок пам’яті  приурочений до 80-х роковин трагедії у Бабиному  Яру на базі онлайн-платформи «Червона точка пам’яті».

Національний урок пам’яті покликаний сприяти формуванню стійкого негативного ставлення учнів до фактів дискримінації, зневаги до людської гідності та зазіхань на право на життя, розкрити сутність трагедії Голокосту в Україні та висвітлити тему розстрілів у Бабиному Яру.

День незалежності України

 23 серпня - День Українського Прапора

24 серпня - 30 річниця Незалежності України

      Міцній Україна, процвітай! Нехай щасливим буде твій народ, незалежна – ти! Гордою ходою завжди йди вперед! 

24 серпня   День незалежності – державне свято на честь ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України.

  24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності.  Відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці змагалися протягом багатьох століть.  Проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі Український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.

 Проголошення незалежності 24 серпня 1991 року стало логічним завершенням українського державотворення. Тож, відзначаючи 30-ту річницю ухвалення Акта проголошення незалежності України, слід вшанувати всі попередні етапи – Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике Князівство Литовське, козацьку державу, українську державність початку ХХ століття. Від них сучасна Україна увібрала у себе традиції державництва.

У країні почалися демократичні перетворення, 1992 року законодавчо затверджено державні герб, гімн і прапор України.

      Синьо-жовті кольори Державного Прапора України  відбивають наші національні традиції, ідентифікують нашу територію протягом історичного періоду. Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської “весни народів” (1848 рік), супроводжувало національно-визвольну боротьбу українців за власну державність.      Протягом  ХХ століття синьо-жовтий прапор пройшов шлях народного визнання й юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом.

    Синьо-жовтий прапор є символом нашої країни, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

У ході Української революції 1917–1921 років вперше у ХХ сторіччі створили незалежну національну державу.

Від моменту створення у березні 1917 року Центральна Рада намагалася забезпечити демократичні законодавчі підвалини державного будівництва: затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська тощо. Ці принципи були реалізовані в Українській Народній Республіці, проголошеній 20 листопада 1917 року.

22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки.

За часів Української Народної Республіки у 1918 році затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” на музику Михайла Вербицького затверджено гімном. Державним прапором став синьо-жовтий стяг.

Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – друге державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи.

Верховна влада належала гетьману, котрий усіляко намагався відродити давні козацькі традиції. Було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалася освіта, наука, державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової форми.

Від грудня 1918 року на більшості територій відновлено Українську Народну Республіку на чолі з Директорією. Вона ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву. Встановлено грошову одиницю – гривню.

Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА).

22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.

Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху ХХ століття.

   Україна у ХХ столітті кілька разів втрачала суверенітет через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності,

      30 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та відстоювати свободу, захищати власний суверенітет і територіальну цілісність.

ТОП-10 БОРЦІВ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

Видатні особистості, які творили державну мрію мільйонів

1. В'ячеслав Чорновіл (1937-1999)

Український політик, публіцист, діяч руху опору, політичний в'язень СРСР, голова Народного Руху України, Герой України (2000, посмертно). Був одним з ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 р. Засновник національно-визвольного руху шістдесятників та дисидентів в УРСР та ініціатор створення Української гельсінської спілки. Відбув кілька термінів ув'язнення за "антирадянську пропаґанду" (1967-1969, 1972-1979, 1980-1988) - загалом 17 років. У 1990-92 рр. - голова Львівської обласної ради. Кандидат у Президенти України на виборах 1991 р (посів 2 місце з 23,27% голосів). Депутат Верховної Ради України I-III скликань.
Цікавий факт. В 1988 року разом з соратником Михайлом Горинем дав інтерв'ю закордонній журналістці Марті Коломієць, після чого проти нього була розгорнута кампанія за видворення їх з СРСР. Однак дисиденти звернулися до урядів усіх держав, щоб їх не приймала жодна країна.

2. Роман Шухевич (1907-1950)

Український політичний, військовий і державний діяч. З 1943 по 1950 очолював провід ОУНР на українських землях. В той же період – головний командир Української повстанської армії. Герой України (2006, посмертно).

Цікавий факт. Після звільнення з ув"язнення у польському концтаборі в 1937 році Роман Шухевич, незважаючи на дві вищі освіти, не міг влаштуватися на роботу. Тому майбутній командир УПА вирішив створити власний бізнес і заснував фірму "Фама" - першу українську рекламну компанію в Галичині. Ця фірма стала легальними прикриттям для діяльності ОУН. Працівниками "Фами" були переважно члени ОУН, в тому числі колишні політв'язні, яким також важко було влаштуватися на роботу. Завдяки грамотному управлінню компанія швидко розрослась і забезпечила власнику чималий прибуток.

3. Андрей Шептицький (1865-1944)

Граф, митрополит Галицький, архиєпископ Львівський, єпископ Кам"янець-Подільський, Предстоятель Української греко-католицької церкви, громадський діяч, меценат. Заснував Український Національний Музей (1905 р.), відстоював утворення українського університету у Львові, підтримував приватні народні школи ім. Б. Грінченка, князя Данила, єдину міську українську школу ім. М. Шашкевича, товариства "Просвіта", "Рідна Школа", Наукове Товариство ім. Шевченка, читальні, школи для ремісничої і гімназійної молоді, організації "Пласт", "Луг", "Сокіл-Батько", "Українська Молодь Христові", сприяв видавництву журналів для молоді "Наш Приятель", "Поступ", "Українське Юнацтво". Відкрив Народну Лічницю (1903 р.), Порадню для матерів, дитячі садочки, сиротинці. Допомагав формувати економічні установи (Іпотечний банк, товариство взаємного страхування "Дністер", та ін.).

Цікавий факт. Різко виступив проти штучного голоду в Україні 1932–1933 рр. (Пастирське послання "Україна в передсмертних судорогах") та нищення польським урядом православних церков. Засуджуючи переслідування євреїв, звертався у 1941-42 рр. з протестом до керівника СС Генріха Гіммлера проти нищення єврейського населення у Галичині. Велика кількість євреїв переховувалася у монастирях та митрополичій резиденції у Львові.

4. Степан Бандера(1909-1959)

Політичний діяч, ідеолог і теоретик українського націоналістичного руху ХХ століття. Після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Рішенням Проводу Організації 30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держави у Львові. У відповідь німецьке окупаційне командування дало наказ арештувати Степана Бандеру і він відбував ув"язнення до грудня 1944 року. Після звільнення відмовився співпрацювати з фашистами і керує рухом опору радянським окупантам.

Цікавий факт. Бандера очолив відділ пропаганди ОУН у 22 роки, в 23 – став заступником Крайового Провідника, а в 24 – очолив Провід

 5. Ліна Костенко (нар.1930)

Письменниця-шістдесятниця. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. У радянські часи брала участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок "Над берегами вічної ріки" (1977), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), роману у віршах "Маруся Чурай" (1979, Шевченківська премія 1987), поеми "Берестечко" (1999, 2010). У 2010 році опублікувала перший прозовий роман "Записки українського самашедшого". Цікавий факт. Ліна Костенко відмовилась від звання Героя України, відзначивши: "Політичної біжутерії не ношу!"

6. Михайло Грушевський (1866-1934)

Історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918). Завідувач кафедри історії Львівського університету (1894–1914), автор понад 2000 наукових праць, серед них – "Історія України-Руси". В листопаді 1917 Центральна Рада під головуванням Грушевського III Універсалом проголосила Українську Народну Республіку. Також з ініціативи Грушевського гербом УНР був затверджений тризуб. Під його керівництвом розроблялася Конституція незалежної УНР (прийнята 29 квітня 1918 року).

Цікавий факт. Попри поширену думку про те, що Михайло Шрушевський був першим президентом України, це не так. Найвища державна посада, яку займав авторитетний історик - голова Української Центральної Ради. Це підтверджує і прийнята нею Конституція УНР, де немає жодної згадки про посаду президента. Найвищим органом влади, відповідно до цього документу, мали стати Всенародні Збори, і Грушевський мав стати їх головою, однак завадив арешт і гетьманський переворот.

7. Дмитро Донцов (1883-1973)

Літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, головний ідеолог українського інтегрального націоналізму. Активний учасник Союзу Визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914, а пізніше голова організації. У 1918 році займав посаду директора Української Телеграфічної Агенції (УТА) в уряді гетьмана Павла Скоропадського (Бюро преси при міністерстві внутрішніх справ). Один з засновників Партії хліборобів-демократів. У 1926 році видав основну свою працю "Націоналізм".

Цікавий факт. Популярність Дмитра Донцова в українському націоналістичному русі була настільки великою, що в ОУН розглядалася думка про те, щоб надати йому повноваження президента України в уряді Ярослава Стецька, який проголосив Українську незалежність у Львові 30 червня 1941 року. Це підтверджує документ німецької служби безпеки за №12 від 4 липня 1941 року.

8. Симон Петлюра (1879-1926)

Український державний та військовий діяч, організатор українських збройних сил. Головний отаман військ УНР, Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920). На чолі об'єднаних українських збройних сил 30 серпня 1919 р. відбив у більшовиків Київ. У 1920 році підписав Варшавський договір, за яким Польща визнавала незалежність УНР з українсько-польським кордоном по річці Збруч.

Цікавий факт. Симон Петлюра, будучи не тільки державним діячом, але  також літератором і журналістом, ніколи не писав про своє життя - ні спогадів, ні записок. Його особисте життя досі залишається таємницею

9. Василь Стус (1938-1985)

Поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, Герой України (2005, посмертно). У вересні 1965 під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" в Києві разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом і Юрієм Бадзьом закликав партійних керівників і киян засудити арешти української інтелігенції. Після цієї акції його відрахували з аспірантури. За виступи на захист збереження й розвитку української культури Василь Стус був репресований, а його творчість заборонена. Загалом перебував в ув"язненні 13 років. Загинув у камері одиночці за нез"ясованих обставин.

Цікавий факт - Адвокатом на другому судовому процесі Василю Стусу було призначено Віктора Медведчука – екс-голову адміністрації президента, кума Володимира Путіна та лідера проросійської організації "Український вибір".  

10. Сергій Єфремов (1876-1939)

Громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук, віце-президент ВУАН, публіцист, один із творців вітчизняної журналістики. Наприкінці 1904 року разом із Б. Грінченком, М. Левицьким, Ф. Матушевським та іншими створив Українську радикальну партію. В 1917 обраний заступником голови УЦР і членом Малої Ради. Після створення в тому ж році Генерального Секретаріату УЦР-УНР займав у ньому посаду генерального секретаря міжнаціональних справ. Автор монографічних нарисів про видатних українських письменників "Марко Вовчок" (1907), "Тарас Шевченко" (1914), "Співець боротьби і контрастів" (1913) (у виданні 1926 — "Іван Франко"), "Михайло Коцюбинський" (1922), "Іван Нечуй-Левицький", "Іван Карпенко-Карий" (1924), "Панас Мирний" (1928) та ін.

 

25-річниця Конституції України

 

      28 червня цього року Україна відзначатиме 25-ту річницю Конституції, головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.

      У закладі освіти до річниці Конституції України проведено такі заходи:

- Вікторина «Конституція України»;

- Правова година «Конституція незалежної України: історія свободи»;

- Правова гра «Конституція – твої права і обов’язки»;

- Інформаційна хвилина «Основний закон України»;

- Дослідження «Що таке Конституція?»;

- Усний журнал «Сторінками Конституції України»;

- Книжково-ілюстративна виставка у бібліотеці «Конституція – основи моєї держави»;

- Години спілкування: «28 червня – День Конституції України»,

«Конституція України – основний закон держави».

      Довідкові матеріали до Дня Конституції України розроблені Українським інститутом національної пам’яті за посиланням 25-річниця Конституції України 

Свято останнього дзвоника

 

    Для здобувачів закладу освіти 16 червня пролунав останній дзвоник.

   Вітаємо всіх зі святом. Бажаємо радості, перемог над складними ситуаціями, здійснення мрій, веселих канікул і нових вражень.

 

День цивільного захисту

 У закладі освіти пройшов День цивільного захисту.  Головним завданням при плануванні та проведенні заходів "Дня цивільного захисту"  була перевірка готовності школи до ефективних заходів щодо захисту учасників навчально-виховного процесу й працівників школи в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, можливих терористичних актів, організованого переведення системи роботи із мирного часу у воєнний стан. Особливу увагу при проведенні заходів було звернено на формування в дітей відчуття особистої та колективної безпеки, дотримання правил безпечної поведінки.

Тиждень безпеки дорожнього руху

 З 17 по 21 травня

у закладі освіти

у рамках тижня безпеки дорожнього руху проведено:

1. Уроки основ здоров"я "Безпека перебування на вулицях. Типові травмування пішоходів";

2. Перегляд мультфільмів, відео "Азбука дорожнього руху";

3. Конкурс малюнків "Правила дорожнього руху знай - життя та здоров"я зберігай";

4. Читання художніх творів та розгляд ілюстрацій по правилах дорожнього руху;

5. Єдиний національний урок "Безпечна країна";

6. Розмалювання розмальовок;

7. Організовано виставку літератури "Твій друг - безпечний рух".